Словник української мови (1937)/виповняти

by Борис Грінченко

◀ виповнювати

Словник української мови Борис Грінченко В виповняти

виповнятися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Виповня́ти, ня́ю, єш, сов. в. ви́повнити, ню, ниш, гл. 1) Переполнять, переполнить, наполнять, наполнить. Не виповниш Дніпра-Славути слізьми. К. ЦН. 193. 2) Исполнять, исполнить, выполнять, выполнить.