Словник української мови (1937)/виповнятися

by Борис Грінченко

◀ виповняти

Словник української мови Борис Грінченко В виповнятися

виповчитися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Виповня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. ви́повнитися, нюся, нишся, гл. 1) Наполняться, наполниться, сделаться полным. Каеш: боки позападали у коня; а давай щодня вівса, то швидко виповняться. Канев. у. Хата усе виповнялася людьми, що надіходили. МВ. (О. 1862. I. 91). 2) О луне: делаться полной. Тоді (молодикові) виповнятися, а нам оздоровлятися. Грин. II. 316.