Словник української мови (1937)/випозивати
Зовнішній вигляд
◀ випогоджуватися | Словник української мови В випозивати |
випозичити ▶ |
|
Ви́позивати, ваю, єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Змиев. у. Тільки два карбованці й випозивав за бика. Канев. у.