Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виправдити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виправдити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Випра́вдувати, дую, єш, сов. в. ви́правдати, даю, єш и ви́правдити, джу, диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.