Словник української мови (1937)/випроводжати
| ◀ випроваджувати | Словник української мови В випроводжати |
випродати ▶ |
|
Випроводжа́ти, джа́ю, єш, гл. = Випроваджати. Випроводжала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.
| ◀ випроваджувати | Словник української мови Борис Грінченко В випроводжати |
випродати ▶ |
|
Словник української мови — В
випроводжати
Борис Грінченко
1937
Випроводжа́ти, джа́ю, єш, гл. = Випроваджати. Випроводжала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.