Словник української мови (1937)/випрошуватися
| ◀ випрошувати | Словник української мови В випрошуватися |
випруджувати ▶ |
|
Випро́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. ви́проситися, шуся, сишся, гл. Выпрашиваться, выпроситься.
| ◀ випрошувати | Словник української мови Борис Грінченко В випрошуватися |
випруджувати ▶ |
|
Словник української мови — В
випрошуватися
Борис Грінченко
1937
Випро́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. ви́проситися, шуся, сишся, гл. Выпрашиваться, выпроситься.