Словник української мови (1937)/випруджувати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ випрошуватися Словник української мови
Борис Грінченко
В
випруджувати 		випручати ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Випру́джувати, джую, єш, сов. в. ви́прудити, джу, диш, гл. Изгонять, изгнать, выискивать, выискать (о насекомых-паразитах). Випрудив нужу. К. ПС. 143.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/випруджувати&oldid=577111