Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/випурнати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
випурнати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Випурна́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́пурнути, ну, неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Лебед. у. Випурнув норець (з моря). Чуб. II. 18.