Словник української мови (1937)/випурнати

by Борис Грінченко

◀ випсякувати

Словник української мови Борис Грінченко В випурнати

випурхнути ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Випурна́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́пурнути, ну, неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Лебед. у. Випурнув норець (з моря). Чуб. II. 18.