Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виригати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виригати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вирига́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́ригати, гаю, єш, одн. в. ви́ригнути, гну, неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть. Мнж. 39.