Словник української мови (1937)/вирикувати
| ◀ виригати | Словник української мови В вирикувати |
виринати ▶ |
|
Вири́кувати, кую, єш, гл. О быке, корове: реветь. Іде бичок у плаїчок, так вирикуючи. Шух. I. 201.
| ◀ виригати | Словник української мови Борис Грінченко В вирикувати |
виринати ▶ |
|
Словник української мови — В
вирикувати
Борис Грінченко
1937
Вири́кувати, кую, єш, гл. О быке, корове: реветь. Іде бичок у плаїчок, так вирикуючи. Шух. I. 201.