Словник української мови (1937)/виряджатися
| ◀ виряджати | Словник української мови В виряджатися |
вирядити ▶ |
|
Виряджа́тися, джа́юся, єшся, сов. в. ви́рядитися, джуся, дишся, гл. Отправляться, отправиться, снаряжаться, снарядиться. Мисливі люди (так) примовляють, виряджаючись до поля. Ном. № 14148.