Словник української мови (1937)/вискаляти
| ◀ вискалити | Словник української мови В вискаляти |
вискалятися ▶ |
|
Вискаля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́скалити, лю, лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Вискалив зуби, як собака. Ном. № 12639.
| ◀ вискалити | Словник української мови Борис Грінченко В вискаляти |
вискалятися ▶ |
|
Словник української мови — В
вискаляти
Борис Грінченко
1937
Вискаля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́скалити, лю, лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Вискалив зуби, як собака. Ном. № 12639.