Словник української мови (1937)/вискалятися

by Борис Грінченко

◀ вискаляти

Словник української мови Борис Грінченко В вискалятися

висквирятися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вискаля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́скалитися, люся, лишся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнце: проглядывать, проглянуть сквозь тучи. То дощ, то вискалиться. Ном. № 568.