Словник української мови (1937)/вискиряти
| ◀ вискирити | Словник української мови В вискиряти |
вискирятися ▶ |
|
Вискиря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́скирити, рю, риш, гл. = Вискаля́ти, ви́скалити. Так зуби й вискиря. Грин. II. 93.
| ◀ вискирити | Словник української мови Борис Грінченко В вискиряти |
вискирятися ▶ |
|
Словник української мови — В
вискиряти
Борис Грінченко
1937
Вискиря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́скирити, рю, риш, гл. = Вискаля́ти, ви́скалити. Так зуби й вискиря. Грин. II. 93.