Словник української мови (1937)/висмик

by Борис Грінченко

◀ висмердітися

Словник української мови Борис Грінченко В висмик

висмикати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́смик, ку, м. Возвышение на дороге. Не хочу багацько набирать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Каневск. у. Ум. Ви́смичок.