Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/висмикати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
висмикати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Висмика́ти, каю, єш, сов. в. ви́смикнути, ну, неш, гл. Выдергитать, выдернуть. Спід пояса шовкову хустку висмикав. Нп. З лоба очі висмикати. АД.