Словник української мови (1937)/висок
| ◀ виснути | Словник української мови В висок |
високий ▶ |
|
Висо́к, ска́, м. 1) Висок. Сивизна на висках. Ном. № 8709. 2) Отвес (у каменщиков). Сумск. у. Ум. Висо́чок. МВ. (О. 1862. I. 92).
| ◀ виснути | Словник української мови Борис Грінченко В висок |
високий ▶ |
|
Словник української мови — В
висок
Борис Грінченко
1937
Висо́к, ска́, м. 1) Висок. Сивизна на висках. Ном. № 8709. 2) Отвес (у каменщиков). Сумск. у. Ум. Висо́чок. МВ. (О. 1862. I. 92).