Словник української мови (1937)/вистоюватися

by Борис Грінченко

◀ вистоювати

Словник української мови Борис Грінченко В вистоюватися

вистоялка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Висто́юватися, сто́ююся, єшся, сов. в. ви́стоятися, стоюся, їшся, гл. 1) Настаиваться, настояться. Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Устаиваться, устояться.