Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вистоювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вистоювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Висто́ювати, сто́юю, єш, сов. в. ви́стояти, стою, їш, гл. Простаивать, простоять, выстаивать, выстоять. Ви́стояти слу́жбу. Отстоять обедню. К. ЧР. 100.