Словник української мови (1937)/вистігати
| ◀ вистіг | Словник української мови В вистігати |
вистоювати ▶ |
|
Вистіга́ти, га́ю, єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.
| ◀ вистіг | Словник української мови Борис Грінченко В вистігати |
вистоювати ▶ |
|
Словник української мови — В
вистігати
Борис Грінченко
1937
Вистіга́ти, га́ю, єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.