Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/висуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
висуватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Висува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. ви́сунутися, нуся, нешся, гл. 1) Высовываться, высунуться, выставиться. Плечі їй дуже висунулись спід чорної сукні. Левиц. I. 477. 2) Выдвигаться, выдвинуться. 3) Показываться, показаться. Висунулась із самої пущі і сама ведмедиха. Рудч. Ск. I. 134. 4) Выставляться, выставиться напоказ. Треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба висуватись. Котл. НП. 381.