Словник української мови (1937)/висудити
| ◀ висуватися | Словник української мови В висудити |
висукати ▶ |
|
Ви́судити, джу, диш, гл. Добыть судом. О ти, Єво невстидлива! з раю сь мя висудила. Гол. IV. 521.
| ◀ висуватися | Словник української мови Борис Грінченко В висудити |
висукати ▶ |
|
Словник української мови — В
висудити
Борис Грінченко
1937
Ви́судити, джу, диш, гл. Добыть судом. О ти, Єво невстидлива! з раю сь мя висудила. Гол. IV. 521.