Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/висіканка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
висіканка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Висіка́нка, ки, ж. Порка. Ой там на долині жуки бабу повалили, і сорочку зняли, висіканку дали. Ном. № 12529.