Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/витися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
витися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́тися, в'юся, в'єшся, гл. 1) Виться, обвиваться, увиваться. Як хмелині вгору виться? тичини немає. Мет. 79. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Ном. № 1933. Коло серця козацького як гадина в'ється. Шевч. 31. Коло тебе будуть роями витись панни. Левиц. I. 262. 2) Виться, быть свиваему. Де се гіллячко вилося? Мил. 140. 3) Развеваться. Над річкою над Дунаєм короговка в'ється. Нп.