Словник української мови (1937)/витівати

by Борис Грінченко

◀ витися

Словник української мови Борис Грінченко В витівати

витівка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Витіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́тіяти, тію, єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, затевать, затеять. Там таке витіва, що й миру не подобно. Харьк. Се вже, мабуть, не зовсім по-божому, а люди самі витіяли. ЗОЮР. II. 288. 2) Выделывать, выкидывать, выкинуть. Мнж. 93.