Словник української мови (1937)/витопцювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
витопцювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́топцювати, цюю, єш, гл. = Ви́тупати 2. Цілу ніч на ногах було витопцює покійна коло людей. О. 1861. X. 33.