Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/витрачуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
витрачуватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Витра́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́тратитися, чуся, тишся, гл. — з чо́го. Издерживать, издержать, потратить без остатка. Витратився з грошей, що й на хліб нема. Іде чумак шістьма парами та й витративсь з хліба. Мнж. 101.