Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вихвачати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вихвачати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вихвача́ти, ча́ю, єш и вихва́чувати, чую, єш, сов. в. ви́хватити, чу, тиш, гл. Выхватывать, выхватить.