Словник української мови (1937)/вихвачатися

by Борис Грінченко

◀ вихвачати

Словник української мови Борис Грінченко В вихвачатися

вихвачувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вихвача́тися, ча́юся, єшся и вихва́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́хватитися, чуся, тишся, гл. Выскакивать, выскочить вперед, бросаться, броситься вперед. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся). АД. I. 16, 25.