Словник української мови (1937)/вихлескати
Зовнішній вигляд
◀ вихід | Словник української мови В вихлескати |
вихліб ▶ |
|
Ви́хлескати, щу, щеш, гл. Выхлебать. Наварила борщу, та й не вихлещу. Ном. № 12312.
◀ вихід | Словник української мови Борис Грінченко В вихлескати |
вихліб ▶ |
|
Словник української мови — В
вихлескати
Борис Грінченко
1937
Ви́хлескати, щу, щеш, гл. Выхлебать. Наварила борщу, та й не вихлещу. Ном. № 12312.