Словник української мови (1937)/вихліб

by Борис Грінченко

◀ вихлескати

Словник української мови Борис Грінченко В вихліб

вихлюватий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́хліб, ба, м. Шуточное слово, употребленное повидимому в смысле: отсутствие хлеба. Ном. № 14321. Встречено в нар. рассказе, который см. при слове ви́пшоно.