Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вихліб

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вихліб
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́хліб, ба, м. Шуточное слово, употребленное повидимому в смысле: отсутствие хлеба. Ном. № 14321. Встречено в нар. рассказе, который см. при слове ви́пшоно.