Словник української мови (1937)/виходжати

by Борис Грінченко

◀ виходець

Словник української мови Борис Грінченко В виходжати

виходжуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Виходжа́ти, джа́ю, єш и вихо́джувати, джу, диш, гл. Выходить, выступать. Вх. Уг. 231. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє. Дума. Дівчаточка із гаю виходжаючи, співають. Шевч. 648.