Словник української мови (1937)/вихрякати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вихрюватий Словник української мови
Борис Грінченко
В
вихрякати 		вихрянути ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́хрякати, каю, єш, однов. в. ви́хрякнути, ну, неш, гл. Выхаркнуть, отплюнуть. Чуб. II. 295.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вихрякати&oldid=581069