Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вицитати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вицитати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́цитати, таю, єш, гл. Выиграть в чет и нечет. На тім стільчику можний панонько, трома яблучки підкидаючи, двома орішки та цитаючи, вицитав коня спід короля. Гол.