Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вичубити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вичубити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́чубити, блю, биш, гл. Выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).