Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вишпурити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вишпурити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́шпурити, рю, риш, гл. Выбросить, вышвырнуть. Вх. Лем. 395.