Словник української мови (1937)/вишпурити
| ◀ вишпувати | Словник української мови В вишпурити |
виштапувати ▶ |
|
Ви́шпурити, рю, риш, гл. Выбросить, вышвырнуть. Вх. Лем. 395.
| ◀ вишпувати | Словник української мови Борис Грінченко В вишпурити |
виштапувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вишпурити
Борис Грінченко
1937
Ви́шпурити, рю, риш, гл. Выбросить, вышвырнуть. Вх. Лем. 395.