Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виштапувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виштапувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́штапувати, пую, єш, гл. 1) Выстегать. Гляньте, чи гарно виштапувала очіпок? Харьк. 2) Выбранить, пробрать. Не хоче робити, так я її як виштапувала, так вона давай браться за діло. Миргородский уезд. Слов. Д. Эварницкого.