Словник української мови (1937)/виштурити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ виштрикнути Словник української мови
Борис Грінченко
В
виштурити 		виштуркати ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́штурити, рю, риш, гл. = Виштирити. Насилу виштурила надвір, щоб хоч провітривсь трохи.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/виштурити&oldid=581510