Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вовкулакувата

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вовкулакувата
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вовкулакува́та, ку́ю, єш, гл. Быть вовкула́кою. Дознав, по чім ківш лиха, вовкулакуючи. Г. Барв. 451.