Словник української мови (1937)/вовчок

by Борис Грінченко

◀ вовчник

Словник української мови Борис Грінченко В вовчок

вовчуг ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вовчо́к, чка́, м. 1) Ум. от вовк. 2) Название собаки. О. 1862. VIII. 18. 3) —му́ха. Нас. ктирь, Asilus. Вх. Пч. I. 5. 4) Долгоносик амбарный, Calandra granaria. Вх. Лем. 400. 5) Личинка майского жука. Вх. Лем. 400. 6) Раст. Orobanche ramosa L. ЗЮЗО. I. 130. 7) Сережка на вербе. Мнж. 177. 8) Побег от древесного корня. 9) Зуб у лошади, мешающий еде. Мнж. 177.