Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вогорити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вогорити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вогори́ти, рю́, риш, гл. Испорч. говорити. Грин. III. 361. Ані до кого вогорити. Грин. III. 393.