Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/воловник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
воловник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Воло́вник, ка, м. = Воловня. Ум. Воловничо́к. Зажурилися волове в воловничку стояти. Гол. IV. 319.