Словник української мови (1937)/воловід
Зовнішній вигляд
◀ воловина | Словник української мови В воловід |
воловник ▶ |
|
Волові́д, м. 1) -во́ду = Налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії. Гол. II. 17. 2) -во́да. Воловий барышник, человек, продающий волов. КС. 1882. IX. 467. КС. 1882. III. 600. 3) -во́да. Волокрад. Ум. Волово́дик. Ой на волики воловодики, а на коники пута. Мет.