Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/воложити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
воложити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Воло́жити, жу, жиш, гл. 1) Делать влажным. Аф. 320. 2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки… Мнж. 76. Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом! Алв. 77.