Словник української мови (1937)/волонтир

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
волонтир
Київ: Соцеквидав України, 1937

Волонти́р, ря́, м. Волонтер. Було тут військо волонтирі, то всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56.