Словник української мови (1937)/волонцюгувати
| ◀ волонтир | Словник української мови В волонцюгувати |
волонько ▶ |
|
Волонцюгува́ти, гу́ю, єш, гл. = Волочитися 1. Всяку погану нечисть, що по світу волонцюгує. Драг. 39.
| ◀ волонтир | Словник української мови Борис Грінченко В волонцюгувати |
волонько ▶ |
|
Словник української мови — В
волонцюгувати
Борис Грінченко
1937
Волонцюгува́ти, гу́ю, єш, гл. = Волочитися 1. Всяку погану нечисть, що по світу волонцюгує. Драг. 39.