Словник української мови (1937)/волочебник
Зовнішній вигляд
◀ волочба | Словник української мови В волочебник |
волочини ▶ |
|
Волоче́бник, ка, м. Ходящий с поздравлениями по домам на «св. неделе». Ум. Волоче́бничок. Ой ішли брели добрі молодці, волочебнички. Нп.