Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/волочини

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ волочебник Словник української мови
Борис Грінченко
В
волочини 		волочити ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Воло́чини, чин, ж. мн. Остатки растений, увязающие в зубьях бороны при ее работе.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/волочини&oldid=590233