Словник української мови (1937)/волочільне
Зовнішній вигляд
◀ волочище | Словник української мови В волочільне |
волочільник ▶ |
|
Волочі́льне, ного, с. Дар в виде пшеничного калача и нескольких окрашенных яиц, приносимый в понедедьник пасхи лицом, приходящим с поздравлением. См. Волочінник. Чуб. III. 24.