Словник української мови (1937)/волісь
| ◀ волівня | Словник української мови В волісь |
воліти ▶ |
|
Во́лісь, во́ліся, нар. Лучше, предпочтительнее мне. Волісь я їхати, як їсти. Валков. у. Воліся ми, брате, попросимо ми найменшого брата тринбача. Мет. 438.